Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розлютовувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
розлютити — див. розлютовувати … Український тлумачний словник
розлютувати — I див. розлютовувати. II у/ю, у/єш, док., перех., заст. Розпаяти … Український тлумачний словник
розлючувати — див. розлютовувати … Український тлумачний словник
роз'яряти — я/ю, я/єш, недок., роз яри/ти, рю/, ри/ш, док., перех. Розлютовувати, дуже злити кого небудь … Український тлумачний словник
лютити — (дуже сердити, доводити до гніву), розлючувати, розлютовувати, розлютувати, розлютити, роз яряти, роз ярити, озвірювати, озвірити, бісити Пор. сердити … Словник синонімів української мови
роз'єднувати — 1) = роз єднати (відокремлювати, відділяти, відмежовувати щось з єднане), розділяти, розділити, поділяти, поділити, ділити; розкріплювати, розкріпити (щось скріплене); розпаровувати, розпарувати, рознютовувати, рознютувати (щось знютоване);… … Словник синонімів української мови
